Вовк в овечій шкурі

Останнім часом на тілі воюючої держави все частіше з’являються псевдопатріотичні українські громадські утворення, які привселюдно зізнаються у любові до України, наголошують на необхідності єднання перед зовнішнім ворогом, проте вчинки представників таких утворень розходяться із словами.
Одним із таких ярких прикладів є політична партія «СПАС» на чолі з паном Коваленком Едуардом Володимировичем. Останній постійно проживає у м. Генічеськ Херсонської області та при кожній зручній нагоді пропагує ідеї «єднання» братських народів із об’єднанням відповідних території у єдину федеративну державу. Очевидно, що проживаючи у невеликому курортному містечку на узбережжі Азовського моря можна поміркувати на тему нелегкого історичного шляху братських слов’янських народів. Проте нашим бійцям на Сході України, що мужньо дають відсіч ворогу в районі проведення АТО, такі «міркування» здаються звичайною провокацією та спробою розхитати і так вкрай непросту соціально-політичну обстановку в нашій державі. До речі, 15 травня 2017 року пан Коваленко був засуджений Генічеським судом до позбавлення волі на 5 років через заклики саботувати мобілізацію та вчиняти протестні заходи із блокування доріг, захоплення райвідділів міліції тощо.
Не менш «видатною» постаттю є вірний соратник Коваленка Е.В., член політичної партії «СПАС» – Клих Станіслав Романович. Впродовж останнього року у вітчизняних ЗМІ все частіш з’являються заголовки про вищевказаного громадянина. Медіа-простір яскравими барвами малює світлий образ Клиха С.Р. як політичного в’язня путінського режиму, щирого патріота України та борця за українську самобутність.
В біографії Клиха С.Р. існує багато «темних сторінок», які дають привід поставити під сумнів щирість його намірів та вчинків. Зокрема, у 2010 році Клих, разом із вже відомим нам Едуардом Коваленком, виступив на прес-конференції, що проходила на території «Придністровської Молдавської Республіки» та сприяв проведенню виборів у невизнаній республіці, що безпосередньо контролюється російською стороною.

Далі ще цікавіше!

До тяжкої перемоги Революції Гідності, до окупації українського півострова, Клих неодноразово був помічений на з’їздах сумнозвісної Партії Регіонів. Чи може це помилки молодості справжнього українського патріота?

Безпосередньо під час подій на «Майдані», С.Клих приймав активну участь у діяльності так званого «Антимайдану». І знов під знаменами на той час президентської «Партії Регіонів».

На окрему увагу заслуговують факти співпраці Клиха із терористами «ДНР»: Івановим Петром та Яценко Віктором, які наразі переховується на окупованих територіях. Характер стосунків патріота-Клиха з останніми залишається загадкою для спільноти.

«Збіг? Не думаю!»

Чи може прослідковується певна закономірність в поведінці «ярого поборника української державності».
Не менше здивування викликає той факт, що офіційно ні де не працюючий С. Клих не відчуває браку коштів. Мав змогу відвідувати закордоні курорти, відпочивати у п’ятизіркових готелях та постійно «міркувати про нелегку долю нашої країни». Виникає закономірне питання, звідки у пана Клиха кошти на таке «спартанське існування»? Чи може спонсором його закордонних турне виступають «московські хлопці з Луб’янки»? Тоді що саме Клих надає взамін? І знову одні питання, які наразі так і залишаються без відповіді…
На останок до світлого образа «вірного сина своєї Вітчизни» треба додати, що на власних сторінках у соцмережах С.Клих репостив різні новини з сепаратистського «Інформаційного Центру Новоросії» та оприлюднював власні антиукраїнські роздуми.

 

 

Враховуючи велику кількість питань до суперечної постаті С.Клиха, пересічному громадянину не дає спокій питання: «навіщо ФСБ затримало угодного кремлівському режиму Клиха?» Справа у тім, що звичайним затриманням російські спецслужби не обмежились, а порушили стосовно С.Клиха кримінальну справу із усіма відповідними наслідками. Сама справа С.Клиха набула чималого резонансу та постійно «піариться» на усіх без винятку російських ЗМІ. Нам старанно нав’язується світлий образ «щирого патріота та вдячного сина свої Вітчизни», хоча в дійсності, С.Клих був та залишається звичайною «путінською маріонеткою».
Складається враження, що російські спецслужби досі використовують старі методи КДБ та всіма можливими способами стараються «проштовхнути» власну агентуру у вищі ешелони влади суміжних держав. Розгорнута компанія у російських ЗМІ на підтримку С.Клиха найкраще тому підтвердження. Напевно нікого не здивує, якщо «відомий політичний в’язень» після звільнення із «ворожого полону» розпочне стрімку політичну кар’єру. І хто знає, може у недалекому майбутньому ми побачимо С.Клика керівником якого-небудь відомства або міністерства.
Якщо так, то приклад С.Клиха увійде в сучасні підручники ФСБ як самий успішний проект розстановки власної агентури на керівні посади в органи державної влади ворожої держави.
Після провального кремлівського проекту «Надія Савченко» проект «Станіслав Клих» є «роботою над помилками» та виглядає куди більш привабливим. Нам з вами залишається лише сподіватись, що невдовзі ситуація із псевдопатріотом Клихом стане очевидна кожному у нашій державі ще до того моменту, коли «на Луб’янці відкриють шампанське та будуть відзначати перемогу»!